Орфографічний словник української мови. 2005.
побрити — и/ю, и/єш, док., перех. 1) Те саме, що поголити. 2) перен., розм. Влучно, гостро виганити кого небудь … Український тлумачний словник
побритий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до побрити … Український тлумачний словник